Лесечко Олена

Дитяча сварка


92572265 Дорослі нерідко спостерігають дитячі сварки і навіть бійки. Причому іноді ініціатором конфлікту може стати їхня дитина. А якщо навпаки – кривдять вашу дитину, – що тоді робити: заступитися? сваритися з батьками кривдника? робити вигляд, ніби нічого не сталося? Якщо дорослий налаштований будь-що захистити дитину і при цьому нападаєі так само поводиться протилежна сторона, то конфлікт небачено розгориться. Або і ті й інші батьки вважатимуть за краще розвести своїх малюків по різних кутах, як то кажуть, «від гріха чимдалі». Тоді конфлікт зійде нанівець, але це не означає, що поводитись саме так правильно.
Щоб розв’язати проблему, з’ясуймо, чому діти сваряться і для чого їм це потрібно.
• Конфлікти в дитячих стосунках абсолютно нормальними для будь-якого віку. Неможливо навчитися спілкування, ніколи ні з ким не сварячись, не з’ясовуючи, хто сильніший, розумніший, моторніший, головний тощо. Отже, діти сваряться для того, щоб учитися спілкуватись, як би дивно це не звучало.
• Конфлікти потрібні для того, щоб дитина могла підвищувати свою самооцінку, доводити свою точку зору відстоювати її. Адже іноді доводиться практично «битися», щоб тебе просто почули або прийняли твою точку зору. У дітей усе відбувається так само, як і в нас, дорослих.
• Конфлікт – це й ще самозахист, адже нерідко в дитячій компанії можна помітити, що один з малюків стає «жертовним ягням». І якщо він мовчки терпітиме образи, боячись вступити в конфлікт, йому доведеться не солодко.

Як же правильно реагувати на дитячу поведінку, якщо ви стали свідками дитячого конфлікту? Чи варто втручатися? А якщо втручатися, то на чий бік пристати?

Зробіть паузу.
Не піддавайтесь першому потягу, не біжіть відразу рознімати дітей. Порахуйте хоча б до десяти. Цей час знадобиться вам для того, щоб оцінити ситуацію. Запитайте себе: чи треба зараз втручатися? Чи перебуває ваша дитина у небезпеці? Чи зможе вона впоратися без вашої допомоги? У більшості випадків наші діти цілком здатні самостійно «врегулювати» ситуацію. І, зверніть увагу, виходять з неї надзвичайно гордими собою. 
Адже ця маленька перемога надає їм упевненості у собі. Не йдеться про такі випадки коли малюка хтось бє або ображає нецензурними словами. Та коли, наприклад, у дитини відібрав іграшку одноліток або її не взяли в гру, дайте можливість прийняти самостійне рішення і почати діяти.
Будьте стримані.
Ваші емоціі швидко і легко предаються дітям, тому дуже легко 
привести до дитячих стосунків своє, доросле, сприйняття і бачення. Але дітям це взагалі не потрібно. «Хлопчик поганий, не дружи з ним», – нам легко сказати, а діти, звикнувши до того, що дорослих потрібно слухатися, зроблять, як їм сказали. Насправді ж важливо, щоб малюк сам пробував оцінювати вчинки інших дітей, робив свої висновки.
Будьте справедливі.
Це саме до питання, на чий бік пристати. Адже дуже хочеться захистити свою дитину. Здається що всі її кривдять. І нерідко батьки нападають на «кривдника», навіть не розібравшись у ситуації. Який висновок тоді зробить ваша дитина, якщо саме вона розпочала сварку? Можна поводитись неправильно, і це залишиться 
безкарним. Більше того, мама або тато навіть пожаліють і захистять.
Розмовляйте з дитиною.
Будь-який серйозний конфлікт потрібно обговорювати. Адже дитина не завжди розуміє, що і чому сталося. Важливо обов’язково поговорити про те, що відчуває сама дитина, чому вона розсердилася або образилася. Що відчуває кривдник або скривджений (залежно від ситуації). Важливо разом розібратися у ситуації: чому так сталося, як можна було поводитись інакше. Це допоможе вам встановити довірчі стосунки з дитиною. Головне – не тиснути, не нав’язувати свою точку зору, а більше цікавитись думкою сомої дитини.

Будьте позитивними.dreamstime_m_19037372
Не намагайтесь змусити дитей просити вибачення або відразу миритися. Ваша позитивність має полягати в тому, щоб запропонувати дитям самим знайти вихід із ситуації, що склалася:
– Поміркуємо над тим, що робити, щоб перестати сваритися.
– Вирішимо як справедливо поділити іграшки.
Не сваріться з батьками «супротивника».
Якщо ви сваритиметеся з батьками «супротивника», діти, напевно, сприймуть це як сигнал до посилення конфлікту. Навпаки, завдання мудрого дорослого – навчити дитину знаходити вихід з будь-якої 
конфліктної ситуації. І якщо ви зараз демонструватимете агресію, ваша дитина поводитиметься так само. Або звикнувши, що її завжди захищають, буде пасивною, а коли вас не буде поруч, не зміє за себе постояти.
Завдяки конфліктам дитина вчиться будувати стосунки з оточенням.
Найважливіше, чим ви можете допомогти дитині, поговорити з нею про її почуття і переживання.

Інформація запозичена з статті: Сімакова, А. Як розняти дитячу сварку / А. Сімакова // Зростаємо разом. – 2016. – № 8. – С. 10-11.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: