Лесечко Олена


0G6fxgGljCo
Сьогоднішня тема розмови—сімейні стратегії і те, як вони впливають на нас. Тема дуже широка та глибока і тому я вирішила висвітлити тільки маленьку частину питання. Сім’я в якій народилися, про що вона може розказати, що можна зрозуміти, якщо просто поговорити з батьками про їх дитинство за обіднім столом?
Отже ви ніколи не замислювалися, як впливає на ваше життя, на ваші стосунки з батьками, наявність у них братів чи сестер, а так само черговість їх народження? Буває, такі плутані розкручуються сюжети (майже детективні), якщо придивитися до сім’ї уважно.
Тож розпочинаємо цікаву подорож сімейними шляхами. Скажімо, дівчинка – підліток. У неї народжується рідний брат, і вона з відмінниці перетворюється на трієчницю. Автоматично на думку приходить щось на зразок: «це протест проти того, що про неї забули». А не все так просто.
В анамнезі життя, виявляється, що у тата, була старша сестра. І коли народився тато, він виявився якимось надто розумним і кмітливим, на тлі такої звичайної дівчинки – сестри. І дітям про це часто говорили. Подорослішавши, дівчинка скотилася вниз по соціальних сходах, хлопчик – став «великою людиною». І тут, вже в його дорослому віці, ситуація повторюється. Поки дочка – єдина дитина, з нею все добре. Коли з’являється другий, тато починає несвідомо відігравати відомий йому сценарій: перша дівчинка – скотиться, надія тільки на другого, на сина. Себе бачить в сині, і в ньоговкладається. У доньці бачить сестру, несвідомо транслюючи їй своїм ставленням: “з тебе нічого не вийде”. Ось дівчинка і починає гірше вчитися, підтверджуючи татові очікування.
Або ось така історія. У сім’ї ростуть двоє хлопчиків, з невеликою різницею у віці: в два роки. Мама, сама собі дивуючись, починає якось надто сильно злитися саме на молодшого, мовляв, маніпулює нею, хоче, щоб вона злилася на старшого. І виховує молодшого на цю тему, використовуючи всякі дієві методи типу батога і пряника. Але батога більше. Потім, з її особистої історії випливає, що вона сама, якраз старша сестра. Тільки різниця років у п’ять. І молодший братик швидко зрозумів, що якщо він закричить, то вона одразу отримає на горіхи. Ось і користувався. І весь її гнів, що залишився нереалізованим в її ніжному віці, зараз і актуалізувався у вигляді надмірного гніву на молодшого сина: у ньому вона немов побачила свого власного молодшого брата, від хитрощів якого настраждалася в свій час, але так і не змогла йому відповісти, повернути свою злість.
Сила нашого бажання завершити незакінчену дію, бажання, намір, дитячу мрію настільки велике, що як тільки підвертається відповідна ситуація (або ми самі собі її створюємо), ми, стрімголов, рвемося до завершення у будь-яку ціну, не бачачи ні змінених фігур, ні себе сьогоднішнього. Побачити – «звідки ноги ростуть» – часто перший крок на шляху змін.
Цікаво, які історії були у ваших родинах? Розпитуйте, дізнавайтесь, можливо самі головні відповіді на гострі питання знаходяться на багато ближче ніж ми думаємо.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок

%d блогерам подобається це: